Типові помилки в словосполученнях і
реченнях
Розгляньмо типові помилки у словосполученнях і реченнях.
Часто українці вживають неправильні конструкції, які є покручами
аналогічних сполучень слів у російській мові. Вони настільки вкоренилися в
нашому мовленні, що ми їх навіть не помічаємо. Наприклад, усім відомий вислів
«за бажанням» є прикладом неправильного перекладу російського прийменника «по»
як українського «за». Правильний варіант – на бажання. За аналогією утворено й
інші покручі, як-от відправити «за адресою» замість відправити «на адресу»
(російське «по адресу»). А відомий усім канцеляризм «за власним бажанням»
(російське «по собственному желанию») краще замінювати на вислів «із власної
волі».
Усім, хто в мовленні користується словосполученням «робити вигляд» варто
пам’ятати, що це калькування з російського вислову «делать вид». Українською
правильно казати «вдавати».
Дублювання значення(тавтологічні
словосполучення)
·
багаточисельні/малочисельні відвідувачі –численні/нечисленні відвідувачі
·
бурхливі овації –овації вільна
вакансія–вакансія
·
внутрішній інтер’єр –інтер’єр головний лейтмотив
–лейтмотив
·
долоні рук –долоні завзятий ентузіазм
–ентузіазм
·
·
кілька років тому назад –кілька років тому
·
майстерний віртуоз –віртуоз у квітні місяці –у квітні.
·
·
моя власна думка –моя думка / власна думка
·
моя автобіографія –моя біографія / автобіографія
·
пам’ятний сувенір –сувенір перший дебют –дебют
·
передовий авангард –авангард повний аншлаг –аншлаг
·
прейскурант цін –прейскурант розумний вундеркінд –вундеркінд
Порушення сполучуваності слів
·
зайняли перше місце– посіли перше місце
·
одержали освіту – здобули освіту
·
на протязі року – протягом року
Уживання слів у невластивому значенні
·
вірні рішення – правильні рішення рахую, що… – уважаю/вважаю, що
·
задати запитання – поставити запитання
Уживання слів, не властивих українській
мові
·
цікаві міроприємства– цікаві заходи думки співпадають – думки збігаються
Недоречне вживання прийменника ПО
·
дослідження по математиці – дослідження з математики
·
заняття по біології – заняття з біології
·
контрольна робота по українській літературі – контрольна робота з
української літератури
·
чемпіон по шахам – чемпіон із шахів
·
інспектор по техніці безпеки – інспектор із техніки безпеки
·
заступник по виховній роботі – заступник із виховної роботи
·
по моїй вині – з моєї вини
·
по всякому поводу – з будь-якого приводу
·
проживати по адресу – проживати за адресою
·
писати по зразку – писати за зразком
·
по дорученню вчителя – за дорученням учителя
·
перший по списку – перший за списком
·
пливти по течії – плисти за течією
·
по стану здоров’я – за станом здоров’я
·
філолог по спеціальності – філолог за спеціальністю
·
зупинка по вимозі – зупинка на вимогу
·
по вашому проханню – на ваше прохання
·
приємний по смаку – приємний на смак
·
по мірі того як – у міру того як
·
заходи по покращенню – заходи для покращення
·
пропустити по хворобі – пропустити через хворобу
·
трапилось по непорозумінню – трапилося через непорозуміння
·
по сімейним обставинам – через сімейні обставини/у зв’язку з сімейними
обставинами
·
по поверненні додому – після повернення додому/повернувшись додому
·
по закінченні строку – після закінчення строку
·
прийшлося по смаку – припало до смаку
·
по цей день – донині/дотепер/досі
·
робота не по силам – робота не під силу
·
повідомити по телефону – повідомити телефоном
·
послати по пошті – послати поштою
·
саме по собі зрозуміло – само собою зрозуміло
Конструкції, у яких залишається
прийменник ПО
|
·
йти по дорозі (дорогою)
·
піти по хліб, по воду, по допомогу…
·
пливти по річці, по морю (річкою,
морем)
·
наказ по школі (інституту, заводу)
·
по гарячих слідах
·
по можливості, по змозі
·
одержувати по тисячі гривень
·
видно по очах чинити по совісті
·
по обіді / після обіду
|
·
орієнтуватися по компасу, по зірках
·
родич по батькові, по матері…
·
черговий по школі, по вокзалу…
·
читати по складах
·
різьба по дереву
·
стояти по одному, по двоє…
·
ім’я по батькові
·
по чайній ложці
·
по коліна у воді
|
Уживання одного прийменника в значенні
іншого
·
коштувала біля ста гривень– коштувала приблизно сто гривень
Неправильне вживання відмінкових форм
·
випасати конів – випасати коней
·
не побачити грузин– не побачити грузинів
·
не помітити болгарів– не помітити болгар
·
крутити коліщатом– крутити коліщам
·
їздити по містам, по селам…– їздити по містах, по селах (містами, селами)
·
кліпати очами– кліпати очима
·
стенати плечами– стенати плечима
Неправильне керування
|
·
вчити чому– вчити чого
·
глузувати над ким – глузувати з кого
·
дивуватися чому – дивуватися з чого
·
дякувати кого – дякувати кому
·
захворіти чим – захворіти на що
·
зраджувати кому – зраджувати кого
·
кепкувати над ким – кепкувати з кого
|
·
одружитися на кому – одружитися з ким
·
перетворитися в щось – перетворитися
на щось
·
постачати кого чим – постачати кому що
·
радіти чому – радіти з чого
·
сміятися над ким – сміятися з кого
·
уподібнюватися кому – уподібнюватися
до кого
·
не чути що – не чути чого
|
знущання над малим бізнесом – знущання з малого бізнесу
Неправильне сполучення іменника з
числівником
·
двоє листів – два листи сто грам – сто грамів
·
два хлопця, три стільця, чотири вчителя – два хлопці, три стільці, чотири
вчителі
·
двадцять три киянини, тридцять чотири львів’янини – двадцять три киянина,
тридцять чотири львів’янина
·
семеро грузин – семеро грузинів п’ятеро болгарів – п’ятеро болгар
·
чотири банана, апельсина… – чотири банани, апельсини…
·
одна ціла п’ять десятих бананів – одна ціла п’ять десятих банана
Неправильне узгодження підмета й
присудка
·
Ви правильно говорила про це – Ви правильно говорили про це.
·
Ігор із батьком говорив про погоду – Ігор із батьком говорили про погоду.
·
За нашу пропозицію проголосували більшість – За нашу пропозицію
проголосувала більшість.
·
Більша половина друзів просили почекати – Половина друзів просила почекати.
·
Більшість абітурієнтів будуть зараховані до складу студентів інституту –
Більшість абітурієнтів буде зарахована до складу студентів інституту.
Неправильна побудова речень із
дієприслівниковим зворотом
·
Ідучи до школи, почався дощ– Коли я йшов до школи, почався дощ.
Порушення цілісності дієприкметникового
звороту
·
Вражений Валентин словами вчителя, захопився історією своєї країни –
Вражений словами вчителя, Валентин захопився історією своєї країни.
Відрив підрядного означального речення
від пояснюваного слова
·
Я порадив колегам бути уважнішими в доборі ілюстрацій, що працюють у другу
зміну– Я порадив колегам, які працюють у другу зміну, бути уважнішими в доборі
ілюстрацій.
ЗАУВАЖЕННЯ
ДО НИЗКИ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
Часто можна натрапити на таке оголошення: «Бажаючі взяти
участь в екскурсії, повинні записатися в місцевкомі». Ми знаємо з попереднього,
що форма активного дієприкметника не належить до рис української мови, а тому
треба добрати способу, щоб уникнути в наведеній фразі штучного
дієприкметника бажаючі. Як це зробити?
Можна, як ми бачили вже, вдатись до описової
конструкції: «Усі, що (котрі, які) бажають узяти участь в
екскурсії»; можна, не міняючи змісту фрази, висловитись по-іншому, підшукавши
відповідний прикметник. Узяти хоч би прикметник охочий — він
цілком відповідає тому поняттю, що його намагались висловити автори оголошення
незграбним утвором бажаючий: «В козацькому таборі по-старому
не чути було ні співів, ні криків, не виїжджали з табору охочі молодці
помірятися з паном козацькою силою» (Я. Качура). Цим прикметником можна
передати думку й у згаданому оголошенні: «Охочим узяти участь
в екскурсії слід записатися в місцевкомі».
На Україні, зокрема в Криму і Карпатах, щороку
відпочиває багато трудящих у різних будинках відпочинку, а наші газетярі й досі
не можуть знайти путнього відповідника до російського слова отдыхающий і
пишуть: «У цьому будинку дуже кепсько організовані розваги відпочиваючих: не
буває екскурсій, змістовних лекцій, самодіяльних концертів».
У цій фразі також можна легко обминути невластивий українській
мові активний дієприкметник відпочиваючих, що виконує тут
функцію іменника. Для цього треба вжити від дієслова відпочивати іменника відпочивальник: «…організовано
розваги відпочивальників».’Від цього фраза набуває більшої
стрункості, ніж коли побудувати її з підрядним реченням: «…розваги тих, що
відпочивають».
Слово відпочивальник увійшло до наших
Українсько-російського й Російсько-українського словників АН УРСР, і лишається
тільки дивуватися, чому воно не витиснуло остаточно на сторінках наших періодичних
і неперіодичних видань словесного покруча відпочиваючий.
Проте словом відпочивальник не можна
безоглядно послугуватись. Воно буває доречним тільки тоді, коли виконує в фразі
функцію іменника, цебто втратило характер дії. Але можуть бути випадки, коли
наявність дії треба зберегти, наприклад, як перекласти українською мовою таке
російське речення: «Отдыхающие во время обеденного перерыва
рабочие слушали интересную лекцию»? Тут слово відпочивальник не
підійде, бо йдеться не про тривалий відпочинок, як то буває під час відпустки в
будинках відпочинку, а лише про короткий, тимчасовий перепочинок, у якому нюанс
дії треба зберегти, отож фразу слід перекласти або підрядним реченням:
«Робітники, що (котрі, які) відпочивали під час обідньої
перерви…», — або дієприслівником: «Відпочиваючи під час
обідньої перерви, робітники…».
«У нашому колективі не повинно бути відстаючих!»
— читаємо в районній газеті й бачимо потребу виправити неприродне для
української мови слово відстаючих. Можна виправити на описову
форму: «У нашому колективі не повинно бути тих, що (котрі, які)
відстають», але можна обійтись і без неї, взявши прикметник відсталий: «У
нашому колективі не повинно бути відсталих».
Захоплюючий — що (котрий, який)
захоплює, захопливий, звабливий, привабливий, знадний, знадливий, принадний
Газетну фразу «Особливо захоплюючі і
привабливі подорожі повз Дніпрові кручі» можна виправити кількома способами:
поставити замість дієприкметника захоплюючі дієслово: «Особливо захоплюють і приваблюють подорожі
повз Дніпрові кручі», — або скористуватись одним із прикметників — захопливий,
привабливий, звабливий, знадливий, знадний, принадний: «Особливо знадними й
привабливими є подорожі…».
«Тут треба знаючої людини» — прочитали
ми в одному оповіданні, де автор допустився подвійної помилки, незугарно
переклавши російську фразу: «Здесь нужен знающий человек».
Передусім упадає в очі невластива українській мові форма активного
дієприкметника — знаюча, а по-друге, її створено від
дієслова знати, хоча треба виходити від дієслова знатися, цебто
— «тямити на чомусь».
Цю фразу можна було б замінити описовою формою: «Тут
треба людини, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить)», а
можна, скористувавшись близькими за значенням прикметниками, й так висловитися:
«Тут треба тямущої (тямучої, тямовитої, тямкої) людини».
До наших нових словників поряд із природним, милозвучним
словом панівний проник дієприкметник пануючий: «У
Чорному морі спостерігається складна система течій, обумовлена дією різних сил,
в основному — пануючими вітрами» («Колгоспне село»); «Панівним класом
у Київській Русі були феодали: князі і бояри» («Історія української
літератури»). Між цими двома словами нема ніякої значеннєвої різниці,
слово пануючий суперечить духу нашої мови, тому слід, виходячи
з мовних традицій, завжди додержуватись тільки слова панівний: панівна думка, панівна висота, панівні вітри
тощо.
«В руках у нього була «авоська», неодмінна супутниця
всіх подорожуючих», — написав один автор повісті для школярів,
не замислюючись над тим, як важко вимовити по-українському це, ніби українське,
слово. А тим часом цю фразу він міг би написати й правильно, звернувшись до
описової форми: «У руках у нього була сіточка, неодмінна супутниця всіх, що
(котрі, які) подорожують», — або скористувавшись прикметником подорожній: «Була
сіточка, неодмінна супутниця всіх подорожніх».
«На вечорі виступили з читанням своїх творів початкуючі письменники»,
— надруковано в газетній замітці, автор якої не знає, що відповідно до
російського вислову начинающий писатель (художник, композитор тощо)
в сучасній українській літературній мові вживається слово початківець:
початківець-письменник, початківець-художник, початківець-композитор і
т. ін. («Опублікування першої книги початківця — свято не
тільки для читача, для літератури, для молодого автора, але й для старшого
письменника». — Ю. Смолич).
Слово працюючий трапляється в
значеннях активного дієприкметника («Працюючий на новому
верстаті робітник не був добре обізнаний із його властивостями»), прикметника
(«Велика увага приділяється навчанню працюючої молоді») та
іменника («Літо — найкраща пора для відпочинку працюючих»). Але
ні в першому, ні в другому, ні в третьому значеннях воно не дається до
використання. Ми бачили вже, що цей дієприкметник можна, нітрохи не порушуючи
загального змісту, замінити дієприслівником: «Працюючи на
новому верстаті, робітник не був добре обізнаний із його властивостями»; можна
висловити цю фразу й описовою конструкцією: «Робітник, що (котрий,
який) працював на новому верстаті, не був добре обізнаний із його
властивостями». Замість слова працюючий у значенні прикметника
можна скористуватись відомим прикметником трудящий (або трудовий):
«Трудяща ластівка край берега літала» (Л. Глібов); отож у другому
реченні треба написати: «Велика увага приділяється навчанню трудящої
(трудової) молоді». Слово трудящий можна ставити й у
значенні іменника: «Літо — найкраща пора для відпочинку трудящих».
Не слід забувати й інших іменників, що цілком можуть
замінити форму працюючий: трудівник («Це, напевне спросоння
обізвався дятел, невтомний трудівник». — М. Стельмах; «Моя
хвала трудівникам незнаним…» — П. Грабовський; «Налагоджуємо
культурний зв’язок свідомості мільйонів трудівників». — В.
Еллан); трудар («Ми в комсомольській бригаді вийшли в степ на
зорі — юні, веселі і раді вільних полів трударі». — П.
Воронько), трудяка («… я сів у тритонку до шофера Н. …Це був
справжній трудяка». — О. Довженко); працівник
(«Працівники заповідника мали що показати нашій вибагливій екскурсії».
— І. Ле).
Іменник працівник буває й
відповідником російського работник («Величезну кількість працівників преси
можна було тут бачити тільки в перші дні процесу». — Я. Галан). Іноді помилково
замість слова працівник уживають іменник робітник: «Серед робітників цього
науково-дослідного інституту є кілька кандидатів і докторів наук». Слово робітник позначає
трудівника тільки фізичної праці, а працівник — і фізичної, й
розумової. Є ще іменник співробітник, який відповідає
російському сотрудник і є близьким за значенням до
українського працівник — «трудівник розумової праці». Отож, у
помилковій фразі слід було сказати: «Серед працівників (або
— співробітників) цього науково-дослідного інституту…».
«Ви стрибатимете, а я… поблизу їздитиму,
рятуватиму втопаючих», — читаємо в одному сучасному
оповіданні. У цій фразі дієприкметник утопаючий виконує
функцію іменника; але це слово часто трапляється й з функцією
дієприкметника: «Утопаючий Іван хапався посеред річки за
будь-що». У цьому випадку активний дієприкметник утопаючий звучить
неприродно. Цю фразу можна перебудувати, зберігаючи її зміст, удавшись до
описової конструкції з підрядним реченням: «Іван, що втопав (котрий,
який утопав…)», — або послугуючись дієприслівником: «Утопаючи, Іван…».
Але візьмімо ще таку фразу: «Утопаючий хапається
за соломинку». Можна, звісно, й тут скористуватись описовою конструкцією:
«Той, що втопає (котрий, який утопає), хапається…», — або й
дієприслівником: «Утопаючи, хапається…», — але це трохи змінює
зміст фрази, бо тут слово утопаючий виступає в ролі іменника,
а не дієприкметника. Чому б у такому випадку не вжити українського іменника від
дієслова утопати — утопальник, як це вже робили, творячи від
дієслова відпочивати іменник відпочивальник? Далебі,
непогано виходить: «Утопальник хапається за соломинку».
Усе це можна сказати й про слово-синонім потопаючий: «Щури
перші тікають із корабля, що (котрий, який) потопає», — замість
«із потопаючого корабля»; «Дівчина, потопаючи, кілька
разів ще виринала на поверхню води», — замість «потопаюча дівчина».
Від дієслова потопати можна також утворити іменник потопальник:
«Потопальник щиро дякував за порятунок». До речі, є іменник потопельник
— відповідник російського утопленник, що бачимо й у
нашій класичній літературі: «…закинуте, глухе містечко лежало, як потопельник, у
чорному баговинні» (О. Слісаренко); «Худа печаль і довга туга, мов потопельник, попливла»
(М. Бажан).
У нашому поточному мовленні слово хвилюючий рідко
трапляється в ролі активного дієприкметника, як у цій фразі: «Колись хвилюючі багатьох
слова нині втратили свою первинну силу», — де треба правильно висловитись так:
«Слова, що (котрі, які) колись хвилювали багатьох…»
Це слово виступає раз у раз у значенні прикметника, що, хоч і створено його від
дієслова хвилювати, втратив характер дії: «Художник майстерно
показав у своїй картині хвилюючий прояв материнської любові»;
«Третя частина книжки — це хвилююча розповідь про
подвиг»; «Хвилююча краса тут сприймається серцем будівника».
Не тільки з стилістичних міркувань, а й щоб не
набридати читачеві або слухачеві й не пантеличити їх цим незграбним словом, яке
рябіє на сторінках журналів, газет, а іноді й художніх творів, слід звертатись
до природних прикметників: зворушливий («В оповіданні про ясні
дні дитинства було щось зворушливе». — Переклад із М.
Горького), бентежний («Якийсь теплий, бентежний сум
стискав її серце». — В. Козаченко), збудний (збудливий) («Збудний запах
гарячого кулешу приємно лоскотав у ніздрях». — Я. Качура), животрепетний («Дуже
цікава животрепетна новина». — Словник за редакцією А.
Кримського) .
Хіба не досить цих зразків, щоб уникати або й зовсім
відмовитись від цього штучного невдалого витвору, якого не знайдемо ні в нашій
класиці, ані почуємо в народному мовленні, і хіба не краще зазвучали б наведені
на початку фрази в такому вигляді: «Художник показав у своїй картині зворушливий прояв
материнської любові»; «Третя частина книжки — це бентежна розповідь
про подвиг»; «Зворушлива краса тут сприймається серцем
будівника»? Безперечно, краще!
Дієприкметник “діючий” теж має низку відповідників. Вживаючи його, звертаймо
увагу на семантичне значення. Наводимо приклади, коли слово “діючий” вживати не
варто:
діюча модель – робоча модель;
діюча програма – чинна програма;
діюча група – активна група;
діючий вулкан – живий вулкан;
діючий закон – чинний закон;
діючий лад – сучасний лад.
Випадок, коли дієприкметник “діючий” вжитий стилістично
правильно: “Народ, діючий активно і рішуче, досягає мети”.
Не існує в українській мові дієприкметників із закінченням
-вший:
бувший уряд – попередній уряд, (колишній);
випавший град – град, що випав;
закоченівші ноги – задубілі або закляклі ноги;
заросший гай – порослий гай;
застарівша інформація – застаріла інформація;
наболівше питання – наболіле питання;
побілівший – зблідлий;
промокший до нитки – промоклий або змок до нитки.
ож запам’ятаймо
основне: такі дієприкметники НЕ ВАРТО вживати, їх потрібно замінювати трьома
способами:
1) найкраще
– відповідними іменниками (якщо, звичайно, такі є),
наприклад:
вступаючий –
вступник (до вишу);
завідуючий –
завідувач (відділу);
працюючий –
працівник (підприємства);
2) теж
досить непогано – відповідними прикметниками (прикметники трапляються лише
зрідка);
наприклад:
гальмуючий –
гальмівний (пристрій);
пануючий –
панівний (лад);
чаруючий –
чарівливий (погляд).
!Зверніть
увагу!
Слова чарівливий та чарівний збігаються
у значенні «містити чари», проте чарівний сьогодні
частіше використовується в переносному значенні «дуже гарний, чудовий,
незвичайний…». Найкраще ці значеннєві відтінки відновлюються в контексті.
3) не
найкращий, але найпоширеніший спосіб – заміна дієприкметників активних
відповідним підрядним означальним реченням (яке можна утворити завжди, тобто і
як синонім у попередніх варіантах),
наприклад:
освітлюючий
– який освітлює;
співаючий –
який співає;
танцюючий –
який танцює;
!Зверніть увагу!
Можна
вживати синонімічні варіанти, як-от:
Цього року
менше абітурієнтів, які вступають до українських вишів.
Цьогоріч вступників
до вишів менше, ніж минулого.
!Зверніть
увагу!
У наведених
прикладах можна підібрати такі відповідники: в другому випадку – співак,
в третьому – танцівник чи танцюрист,
АЛЕ… чи можна назвати першу-ліпшу людину, яка співає (а
може вона вперше рота відкрила 
), співаком,
як і всякого з нас, хто зробив перші кроки в танці – танцівником чи танцюристом?
), співаком,
як і всякого з нас, хто зробив перші кроки в танці – танцівником чи танцюристом?
Тож наведемо
кілька прикладів:
Здалеку
видніється ліхтар-рятівник, який так старанно освітлює нам
шлях.
Хлопчик, який вже
кілька місяців співає в дитячому хорі, лише нещодавно почав
потрапляти в ноти.
Сьогодні
Україна активно відкриває юні таланти, які залюбки співають,
танцюють, грають, а їхні батьки ще довго з гордістю переглядатимуть
відзняті кадри.
Зверніть
увагу!
В
українській мові зрідка трапляються слова з цими ж злощасними суфіксами -уч,
-юч, -ач, -яч, які НЕ є дієприкметниками, а віддієслівними
прикметниками.
Що це
означає? Такі прикметники відповідають мовним нормам.
Як
відрізнити їх відрізнити?
По-перше,
прикметники вказують на постійну ознаку, дієприкметники –
на ознаку за дією.
По-друге,
прикметники не можуть керувати іменниками,
дієприкметники – запростоJ керують іменниками чи іншими
частинами мови.
Проілюструємо
це на прикладах:
Квітучий сад (сад який? квітучий
– постійна ознака, прикметник) – квітуючий пишним
різнобарв’ям сад (квітуючий чим? різнобарв’ям сад –
ознака за дією та керування іменником, дієприкметник).
Зрозуміло,
що останнє словосполучення трішки недолуге через форму слова квітуючий.
Тепер яскраво видно, чому ці дієприкметники на -уч, -юч, -ач, -яч не
відповідають сучасним нормам української мови.
Наводжу
кілька прикладів таких прикметників, які, на перший погляд, дуже схожі з
підступними дієприкметниками:
блискуча відповідь, лежачий камінь, пекучий біль, правляча верхівка, родючі землі,
а також
присвійні прикметники (вказують на належність комусь, тут ніякою дією навіть і
не пахне): заячі вуха, лисячий хвіст, хлоп’ячі витівки.
Тож ці слова можна й варто вживати у
вашому мовленні!
Наприклад:
Блискуча відповідь
студентки приємно вразила членів державної екзаменаційної комісії.
Під лежачий камінь
вода, як нам усім відомо, не тече: нічого сидіти склавши руки.
Пекучий біль
настільки дошкуляв подорожньому, що йти далі вже просто не було сил.
Правляча верхівка
партії розробила стратегію діяльності організації на кілька років вперед.
Україна
здавна славиться родючими землями.
Продовжмо
тему культури мови, зокрема вживання дієприкметників,
на конкретних прикладах. Далі хочемо навести кілька виділених нами груп
прикладів способів заміни дієприкметників на -уч, -юч, -ач, -яч в
сучасній українській мові.
Одно- та
різнокореневі іменники-відповідники
Бажаючі
– охочі (допомагають);
виступаючий
– промовець (доповів);
відпочиваючі
– відпочивальники або ті,
хто (НЕ що: істоти відповідають на питання ХТО?) відпочиває;
головуючий
– голова (зборів);
керуючий
– керівник (проекту);
лікуючий
лікар – лікар-куратор (призначив процедури);
маніфестуючі
– маніфестанти (виявили бажання);
подорожуючий
– подорожній (зупинився на перепочинок);
страйкуючі
– страйкарі (висунули вимоги).
Однокореневі
прикметники-відповідники
Для їх
творення вдаємося лише до заміни дієприкметникових суфіксів -уч, -юч,
-ач, -яч на прикметникові, як-от:
ведучий
– провідний (фахівець);
випереджаючий
– випереджальний (захід);
відстаючий
– відсталий (учень у класі);
діюча
– дійова (особа в спектаклі);
доповнюючий
– доповнювальний (компонент);
життєстверджуюча
– життєствердна (музика);
забруднюючі
– забруднювальні (речовини);
захоплюючі
– захопливі (події);
знаючі
– обізнані (працівники);
керуюча
– керівна (верхівка);
комплектуючі
– комплектувальні (деталі);
коригуюча
– коригувальна (гімнастика);
лютуюча
– люта (криза);
миючі
– мийні (засоби);
пом’ягчуючі
– пом’якшувальні (обставини);
пояснююча
– пояснювальна (записка);
при
обтяжуючих – за обтяжливих (обставин);
промовляюча
– промовиста (назва);
прохолоджуючі
– прохолодні (напої);
руйнуюча
– руйнівна (енергія);
супроводжуючий
– супровідний (документ);
шокуюча
– шокова (інфляція).
Різнокореневі
прикметники-відповідники
Біжуча
– проточна (вода);
визиваюча
– зухвала (поведінка);
діючий
– чинний (правопис);
зв’язуюча
– сполучна (ланка);
існуючі
– реальні (відносини);
направляюча
– спрямівна (сила);
недалекомисляча
– недалекоглядна (людина);
підростаюче
– молоде (покоління);
у біжучому
– у поточному (році);
хвилюючий
– зворушливий (момент).
Особливі
випадки, частина з яких – підрядні означальні речення
Оточуючі його
близькі люди – у колі близьких людей;
Породжуючі
тероризм проблеми – проблеми, що породжують тероризм
Пролетіла
співаюча пташка – співаючи, пролетіла пташка
Тимчасово
непрацюючим – тим, хто тимчасово не працюють.
!Зверніть
увагу!
Дуже
особливим в українській мові є часто вживане російське слово следующий, з
огляду на те, що воно по-різному вживається в українській мові:
1) якщо це
прикметник, то він перекладається як наступний (читайте
про нього в нашому попередньому матеріалі ТУТ);
2) якщо це
займенник, то він перекладається як такий (читайте в
названому вище матеріалі );
3) якщо це
дієприкметник, то він передається українською мовою за допомогою описової
конструкції із сполучником.
Наприклад:
следующие из
сказанного выводы – висновки, що випливають зі
сказаного;
следующие советам
педагога родители – батьки, які слухають порад
педагога;
следующий через
станцию поїзд – потяг, що проходить через
станцію.
Розробка уроку з української мови. 5 клас
Тема. Вимова і правопис префіксів пре-, при-, прі
Мета:розглянути вимову та написання префіксів пре-, при-, прі-; формувати вміння розрізняти префікси пре- і прі- за значенням,наводити приклади; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, творчі здібності; виховувати пізнавальний інтерес до мови, культуру мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: нестандартна, урок – подорож.
Обладнання: підручник, схема-опора, картки, мультимедійне обладнання, музичне оформлення.
Хід уроку
І Організаційний момент. Психологічний настрій на урок.
- Доброго дня, любі діти!
Тепло своїх долонь я друзям віддаю,
І урок сьогодні свій я з радістю почну.
Посміхніться, доторкніться долоньками один до одного, поділіться своїм теплом з сусідом.
ІІ.Повідомлення теми та мети уроку.
Сьогодні у нас незвичайний урок. Спочатку ми помилуємося глибокими знаннями – а для цього проведемо невеличке опитування. Потім потренуємо мозок – проведемо «кубування». І, нарешті, витягнемо зі схованки дещо цінне – дізнаємося про вимову та правопис префіксів пре-, при-, прі-, навчимося утворювати нові слова за допомогою цих префіксів. Отже, запишемо у зошиті число, класна робота, тема уроку.
Пригадайте, будь ласка, які моря омивають береги України?(Чорне та Азовське)Сьогодні на уроці ми станемо морячками і вирушимо у подорож .
Педагогічний прийом «Введи роль» .
Декілька учнів виконають особливе завдання. Роль «Фоми невіруючого» буде виконувати (ім’я), роль «Охоронця часу» - (ім’я), «Спонсора знань» - (ім’я),а «Штурмани» - (імена) отримали завдання заздалегідь. Щоб потрапити на наш корабель, треба придбати квиток, виконавши завдання.
ІІІ.Мотивація навчання школярів. Актуалізація опорних знань.
1. «Кубування».
Завдання: дати визначення поняття, яке випаде на грані кубика(корінь, префікс, суфікс, закінчення, основа).
2. Переклад українською мовою. Гра «Ти – мені, я- тобі» ( кидаю м’яч учням, називаючи російське слово – діти повертають українське та записують у зошит).
Рассказать, бесшумный, бесстрашный, расхвалить, рассыпать,бессилие, рассудительный, бескрылый.
Ви добре впорались із завданням і отримуєте квитки на пароплав.
Іv.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Робота зі схемою – опорою, пояснення вчителя.
Правопис префіксів пре-, при- розрізняють за значенням.
Префікспре- означає вищу міру ознаки, його можна замінити словом ДУЖЕ. Наприклад: пресильний – дуже сильний, пресмачні – дуже смачні.
Префікс при- означає: а) наближення (приїхати);
б) приєднання (пришити),
знаходження поблизу чогось (привокзальний);
в) неповноту дії чи ознаки (причинити, присмалений);
г) результат дії (приручити);
Префікс прі- вживається у кількох словах: прірва
прізвище
прізвисько
Ми розглянули схему – опору, вона залишається і буде вам помічницею протягом уроку.
2. «Чому так?». Робота за підручником. Виконання вправи 418 (усно)
3. «Орфографічні вітрила». Словниковий диктант.
Зараз ми з вами вирушимо у плавання ( на екрані – відео про море, пароплав, шум моря - шторм).
Уявіть собі, що ви опинилися на плоті серед моря під час шторму. Але не треба лякатися, треба діяти . Що роблять з вітрилами під час бурі? Правильно, згортають. Правила мандрівки такі: перед вами аркуші паперу – це вітрильця . Я вам диктую слова, які слід написати на вітрилах. Перепитувати й розмовляти не можна. Сам на плоті, тому й розмовляти нема з ким. Повернешся до сусіда – пліт перевернеться. Слова пишуться у колонку, і вітрильце щоразу треба згортати (загинати на одне слівце). Мені допомагає «Спонсор знань».
«Лівий борт» (1 варіант), помахайте лівою рукою. «Правий борт» ( 2 варіант), підніміть вгору вітрильце. Усі готові. Попливли!
(Учитель диктує слова для «лівого борту», підготовлений учень – для «правого борту»).
Прикріпити предорогий
преспокійний пригріти
придорожній премудрий
прізвище прірва
Хвилі меншають, море затихає…(картинка спокійного моря на екрані). Підняти вітрила! Розгортаємо папірці, перевіряємо та пояснюємо написання слів (на екрані – пароплав з піднятими вітрилами). Помилка – доведеться на цьому місці зробити дірку. Ручкою. Справжню. Наскрізь. У кого пошкоджені вітрила – обов’язково «залатайте» їх вдома, вивчіть правило. А чи є непошкоджені вітрила? Молодці, діти!
4. Хвилинка патріотичного виховання. Цікаві факти для мореплавців про водні простори України.
1. А зараз, діти, я вам хочу розповісти про справжнє українське диво, яким стали солоні озера у закарпатському селищі Солотвин (картинка на екрані). Дію води та грязей озер Солотвина називають чудом, тому що за своїми цілющими властивостями вони не поступаються грязям курортів Мертвого моря. Солона вода допомагає лікувати болі в суглобах, захворювання нервової системи. Тому ці озера називають українським Мертвим морем.
А ми, щоб залишатися здоровими, зараз відпочинемо.
2. Хочу повідомити вам цікавий факт. (картинка) По дну Чорного моря на території України протікає єдина в своєму роді підводна річка. Якщо б ця річка текла по суші, то була б шостою за кількістю води, що переносить. Звідки ж взялася ця річка серед моря? Її утворила солона вода, що тече через протоку Босфор з Чорного моря. Отож річка відрізняється концентрацією солі у воді. Неймовірним фактом є те, що річка має свої пороги та водоспади.
5. Фізкультхвилинка.
Із – за парт всі миттю встали,
Гарно спинки підрівняли.
Вгору тягнемось усі,
Мов вітрила в кораблі.
Потім легко всі присіли,
Наче палубу ми мили.
Потім встали, руки в боки
І зробили два підскоки.
Каблучками цок – цок
І продовжимо урок.
6. Робота з підручником – корабельним журналом «Доведи».
Звернемось до корабельного журналу. Наступне завдання: вставити букви – маячки у вправі 420. Працюємо 4 хвилини. «Охоронець часу», починайте відлік . (Учень повідомляє про вичерпаний час). - Час вийшов. Перевіряємо правильність, увага на дошку! (слова на екрані) Якщо допустили помилку – закресліть і напишіть правильно.
«Фома невіруючий» : - Зачекайте, зачекайте! А я не вірю, що в слові……….. пишеться ……..(вибирає 2 – 3 слова).
- Діти, хто може довести? (відповіді учнів).
- У кого немає помилок? Молодці! Хто допустив помилки, не засмучуйтесь, ми ще будемо працювати над правописом префіксів.
7. Творча робота «Хмарки думок».
Ми продовжуємо подорож. Над нами пропливають хмарки думок (на екрані хмари, на дошці відкриваю прикріплені хмарки, на них слова).
Прийшла, прекрасна, пречудова,прилетіли,принесла,прибавився.
Ваше завдання: об’єднайте ці думки і складіть 3 – 4 речення, пов’язані однією темою. Як ви думаєте, якою? (весна) Працюємо 4 хвилини. Записуємо у корабельний журнал. ( На дошці з’являється картина весни, звучить лагідна музика). «Охоронець часу», починайте відлік.
Час вийшов. Зачитайте своє творіння. Прекрасно попрацювали, молодці!
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Завдання на розвиток орфографічної зіркості.
Наші «Штурмани» отримали завдання розробити вдома програму повторення. Вони виконали його ось так. Роздайте , будь ласка, підготовлені картки.
Вам потрібно за 2 хвилини підкреслити правильно написані слова. «Охоронець часу», починайте відлік.
1. Зписувати – списувати.
2. Зламати – сламати.
3. Розчарований – росчарований.
4. Бесболісно – безболісно.
5. Призвище – прізвище.
6. З’єднати - сʼєднати.
7. Безмежний – бесмежний.
8. Зкоротити – скоротити.
9. Бесграмотний – безграмотний.
10. Прегріло – пригріло.
11. Преспокійний – приспокійний.
12. Призвище – прізвище.
Час вийшов. Підпишіть свої картки, «штурмани» зберуть завдання кожний зі свого ряду, на наступний урок перевірять і оцінять роботи.
VІ. Підсумок уроку.
Що на уроці було головним?
Чи було вам цікаво?
Що нового сьогодні дізналися?
Чому навчилися?
Наша подорож завершується, ви всі пречудово попрацювали та заробили гарні оцінки (коментування оцінок).
VІІ. Домашнє завдання.
У мене в руках чарівна(!) скринька знань. Саме тут знаходиться ваше домашнє завдання. (Дістаю листок їз завданням). Скринька пропонує завдання на вибір. Або виконати вправу з підручника, або скласти казку за даним початком, використовуючи префікси пре-, при-, прі-.(Запис на дошці)
Вивчити параграф 50, повторити параграф 49
На вибір: 1) Вправа 424;
2) Скласти казку за даним початком.
Казка
Троє братів Пре-, При-, Прі- йшли гірською стежкою.
- Я премудрий, прегарний,- вихвалявся перший брат Пре-.
- А я, - бундючно мовив При-, -приєднуючись до слова, надаю йому багато значень.
Наймолодший брат Прі- повільно йшов позаду. Він був скромний і не любив вихвалятися, бо вживався всього в трьох словах. Пре- та При- так захопилися хвастощами, що не помітили, як…..
Хто обрав 2 завдання – зверніться після завершення уроку до «Фоми невіруючого», він не вірить, що вам під силу виконати його. Доведіть йому це. Успіхів вам у творчій роботі!
Тема. Омоніми.
Мета: дати учням поняття про омоніми, формувати вміння
визначати омоніми в реченнях, пояснювати їхнє лексичне значення, доречно
вживати їх у мовленні; удосконалювати орфографічні та пунктуаційні навички. Розвивати
спостережливість, пам’ять, логічне й образне мислення, творчі здібності та зв’язне
мовлення. За допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу збагачувати
словниковий запас учнів, спонукати їх до вивчення рідної мови, виховувати
почуття колективізму, дружби.
Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування умінь
і навичок на основі знань з елементами інтерактивного навчання.
Обладнання: мультимедійна дошка, тлумачні словники,
«маршрутні листи».
Форма проведення: урок-подорож.
Епіграф: Процвітай, українська мово,
Заохочуй
красою нас:
що багатший твій слів запас, –
легше вибрати влучне слово.
Дмитро
Білоус
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
учнів.
1. Репродуктивна бесіда.
Епіграфом сьогоднішнього уроку є слова Дмитра
Білоуса. (Слайд №1).
– Можливо,
хтось нам зможе пояснити, чому саме такі слова я обрала?
– Що треба
робити, щоб збагачувати своє мовлення?(Учні відповідають).
– Який
розділ мовознавчої науки ми вивчаємо?
– На попередніх уроках ми
здійснили подорож країною Лексикологією
Де ж ми з вами побували? (Ми
побували в палаці королеви Лексики, підкоряли вершини гір Прямого і Переносного
значення, заблукали в лісі Багатозначних слів, подорожували морем Стилістично
забарвлених слів, здійснили екскурсії по містах-супутниках Синонімів та
Антонімів.)
–Послуговуючись
опорним конспектом, назвіть основні поняття лексикології, вивчені на попередніх
уроках. (Слайд №2).
2. Перевірка засвоєних знань методом
тестування.(Слайд №3-4)
3. Взаємоперевірка тестів(Слайд №5).
ІІ. Повідомлення теми й мети
уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми продовжимо подорожувати країною
Лексикологією і вирушимо в космічну подорож до таємничої планети Омонімів. Хто
першим добереться до цієї далекої планети, той і встановить контакт з
інопланетянами, здобуде собі слави і пошани. (Слайд №6).
А слідкувати за роботою нашого космічного
екіпажу будуть представники Центру керування польотами (наші шановні гості).
Що ви очікуєте від цього уроку-подорожі?
Подорожуємо ми під девізом:
Душу і серце в роботу вклади –
Матимеш
з неї хороші плоди!
Кожен з вас має маршрутний лист, у який
заносить правильні відповіді позначками «+», «–» та словами. Також на парті у
вас є путівничок – тлумачний словник, тому при потребі звертайтесь до нього,
адже планета Омонімів вам незнайома. Я бачу, що ви не зовсім розумієте значення
слова «путівник»? Давайте зазирнемо у словник. (Діти знаходять і зачитують значення слова).
ІІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
1. Перед тим, як вирушити в
подорож, проведемо розумову розминку.
Треба відгадати загадку, з якої дізнаєтеся вид транспорту, на якому
подорожуватимемо (Слайд №7).
–Як
називається такий вірш?
–А хто
з українських письменників писав акровірші?
–Я пропоную назвати ракету «Дивосвіт». Чи
згодні всі? Добре. А зарядити свій всюдихід ми повинні своєрідним пальним:
енергією від плідної праці, змістовними та правильними відповідями, бадьорістю,
ерудицією, оптимізмом. Давайте передамо все це один одному. (Діти торкаються долоньками одне одного)
2. Допуск в ракету. (Слайд №8).
Перед
вами «космічні слова». Ви повинні пояснити лексичне значення кожного слова (усно).
3. Раз
ми так добре знаємо «космічні слова», можна вирушати в гості на іншу планету. Щоб завести ракету, слід відгадати
загадку.
-Чому ви дібрали різні відгадки? (Бо це слова-синоніми).
То ж полетіли!!!
ІV. Фізкультхвилинка. (Слайд №9).
V. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.
1. Лінгвістичний експеримент.
Ми опинилися в кратері «Пошук
істини». А що означає слово кратер? Звернемось
до словничка-путівничка.
Щоб
продовжити подорож і вибратися з кратера, треба здійснити пошукову роботу.
Намалюйте з пам’яті предмети: 1 ряд – косу,
2 – кран.
Чому ваші малюнки не схожі? (Всі ці слова
мають різні значення). Чи можемо ми визначити зміст в ізольовано вжитому слові?
Прослухайте вірш Дмитра Павличка «Вітер» (Слайд №10).
–Яка уявна картина постала перед вами під час
сприймання цього вірша? Чи можна зрозуміти, про який лист йде мова – лист на
дереві чи лист другові?
2. Пояснення вчителя.
Слова, які
однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням
називаються омонімами
Значення омонімів розкривається тільки у фразі.
Омоніми – важливий засіб словесної гри, матеріал для створення дотепів, каламбурів.
Омоніми увиразнюють думку, а часом
надають мовленню іронічного, гумористичного чи сатиричного забарвлення. Неточне вживання
омонімів може породжувати двозначність думки. Звідки ж взялися омоніми?
Джерела омонімів. (Слайд №11).
Давайте знайдемо відомості про планету Омонімів в довіднику-підручнику
на сторінці 163.
– Які слова
називаються омонімами? А де можна дізнатися значення омоніма?
4. Зустріч з інопланетянами. (Слайд №12).
А ось і дивні мешканці невідомої планети.
Давайте привітаємо їх. (Учні розігрують
уявний діалог, підготовлений заздалегідь, як випереджувальне домашнє завдання).
– Вітаємо Вас, шановні мешканці
невідомої планети.
– Добридень, інопланетяни.
– Звідки Ви до нас прилетіли?
– Ми прилетіли з планети Земля, що в галактиці
Чумацький шлях. Хочемо налагодити з Вами дружні стосунки.
– Будемо раді спілкуванню. Що вас цікавить?
– Скажіть, будь ласка, чому Ваша планета має
таку дивну назву?
– Назва нашої планети з грецької мови означає homos – однаковий і onyma – ім’я, тобто мешканці планети Омонімів – близнюки.
Вони зовні однакові, але зсередини
зовсім різні, не схожі один на одного.
– А як же Вас розрізняти?
– Розрізнити нас без контексту неможливо. Іноді
для цього навіть одного речення не досить. Ось, наприклад. Мені подобається
ваша коса… Зрозуміло?
– Ні!
– А якщо так. Ваша коса міцна і добре
вигострена. Або ж… Ваша коса така пишна і чорна. Чи… На вашій косі такий
чудесний пляж!
– Тепер зрозуміло. А можна ми трішки погуляємо
вулицями?
– Так. Тільки не заблукайте.
– Бувайте.
– Нехай Вам щастить.
VІ. Виконання вправ на застосування і закріплення знань,
формування вмінь і навичок.
Наша мандрівка продовжується по
дивних місцях планети.
1. Зупинка «Вулиця Жартів» Прочитайте жарти в особах, поясніть, що
спричинило непорозуміння. (Слайд №13).
2. Зупинка Парк «Вибірковий диктант».
Виписати слова, які мають омоніми. Витлумачити лексичне значення омонімів.
Ждали ви, дівчата, й діждались
чайок легкокрилих. Мов химерний літачок, сіла бабка на сучок. Кухарка самою
парою сита. У нього натура, як у тура.
2.
Зупинка
«Майдан міркувань». Знайти в
реченнях омоніми, визначити їхнє значення. (Слайд
№14).
4. Зупинка «Бібліотека». (Слайд №15). Треба відрізняти омоніми
від багатозначних слів. Значення багатозначних слів трохи подібні, а значення
омонімів зовсім не схожі. Випишіть словосполучення з омонімами.
Самоперевірка (Слайд №16).
5. Зупинка «Бульвар творчості». (Слайд №17).
6. Зупинка
«Лабіринт каламбурів».
– А ви любите різні ігри? А знаєте, що
слова теж можуть «гратися». Так, так, вони перегукуються, міняються місцями і
ніби хизуються: ось які ми схожі! Така гра слів називається каламбуром.
Майстрами каламбурів були Ігор Січовик, Олекса Різниченко, Сергій Павленко,
Віктор Плахотников.
Прочитайте
каламбури. Визначте лексичне значення омонімів. (Слайд
№18).
7. Зупинка «Міжмовні омоніми». (Слайд
№19). Але омоніми
вживаються не тільки в межах однієї мови. Існує таке явище, як міжмовна
омонімія. Слова шар, облік, ось, пил,
луна, баня зустрічаються як в
українській, так і в російській мовах, але значення їх різне. Порівняйте
переклад слів-омонімів.
8. Зупинка «Озеро загадок».
(Слайд №13).
9. Повернення додому. (Слайд
№21). Ось ми і побували на кінцевій зупинці. Час вирушати додому. Для
цього потрібно відгадати загадку.
VІІ. Домашнє
завдання. (Слайд №22).
VІІІ. Підсумок уроку.
Опитування «Закінчіть речення» (здійснюється за допомогою інтерактивного методу «Мікрофон»).
Давайте повернемося до нашого епіграфу. (Слайд
№23). Чи збагатилося ваше мовлення новими словами?
ІХ. Рефлексія. (Слайд №24).
Тема.
Омоніми
Маршрутний
лист
Тестування
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Допуск в ракету
__________________________________________________________________________
«Вулиця жартів»
__________________________________________________________________________
«Майдан міркувань»
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
«Вибірковий
диктант»
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
«Бібліотека».
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
«Бульвар творчості».
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
«Озеро загадок»
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
«Лабіринт
каламбурів»
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Поставте + або –
– Я знаю, що таке
омоніми._____________________________________
– Я знаю, яку роль
відіграють омоніми в мові._____________________
– Я знаю джерела
омонімів._____________________________________
– Я вмію відрізняти
омоніми від багатозначних слів.________________
– Я
вмію пояснювати лексичне значення омонімів._________________
– Я
вмію складати речення з омонімами.__________________________
ЗАПОРІЗЬКА
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 38
ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ
РАДИ
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Конкурс «Учитель року»
Українська література
5 клас
Тема: Прислів’я та приказки.
Народне уявлення про довколишній світ та оцінка його в прислів’ях і
приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.
Учитель
Гринь
Наталія Олегівна,
спеціаліст першої категорії
2017-2018 н.р
Тема. Прислів’я
та приказки.
Народне уявлення про довколишній світ та оцінка його в
прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.
Мета:
Навчальна: ознайомити учнів зі світом прислів'їв та
приказок як фольклорних творів, в яких втілено народні уявлення про довколишній світ та
дана його оцінка. Вчити називати види прислів’їв і приказок; розуміти їхню
дотепність і мудрість; формувати вміння відрізняти прислів’я від приказки та
пояснювати їх, проектуючи на ситуації сучасного життя.
Виховна: розкрити красу і мудрість цього жанру усної
народної творчості, формувати емоційно-ціннісне ставлення до фольклору як
літературної спадщини українського народу, виховувати шанобливе ставлення до
кмітливості та мудрості нашого народу.
Розвивальна:
розвивати логічне мислення, допитливість, спостережливість, уважність,
кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.
Тип уроку: урок засвоєння
нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність:
дидактичний матеріал, підручник, презентація.
План-конспект
уроку
Слайд 1.
Учитель:
-
Людина може відчувати колір та підбирати його для зображення свого
настрою. Вибір кольору тісно пов’язаний із особливостями людтни, станом її
здоров’я. Якщо ви відчуваєте сум, втому розчарування, то плідна робота завжди
допоможе вам позбутися переживань, і ви відчуєте впевненість і бажання
працювати.
Діагностична вправа «Квітка-семиквітка»
Мета:
визначення емоційного стану дитини відповідно до кольорової гами: Якого кольору
ви уявляєте свій настрій?
жовтий –
радість, задоволення,
червоний
– щастя, активність,
синій –
образа;
зелений
– спокій, задумливість,
сірий –
сум;
помаранчевий
– здивування;
коричневий
– втома,
фіолетовий
– сум та тривога
Слайд 2.
Притча
- короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру.
Учитель:
-
Послухайте притчу і скажіть,чому були
різні відповіді? (Бо кожен по-різному ставився до своєї праці)
Тачка
Троє чоловіків, щосили
напружуючись, везли важкі тачки з камінням. Перехожий поставив кожному з них те
саме запитання:
— Що ти робиш?
Перший
відповів:
— Везу цю кляту тачку.
Другий відповів:
— Заробляю собі на хліб.
Третій сказав:
— Будую місто.
Слайд 3..
Тепер я хочу запитати Вас:
-
Для чого ви ходите в школу?
(Здобувати
знання, стати розумними, зробити світ кращим, ….)
Актуалізація
опорних знань
Слайд 4.
Клоуз – тест
за варіантами
1 варіант
Прислів'я —
мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що
несе узагальнену думку, висновок «Життя прожити — не поле перейти».
Особливості
народних прислів'їв:
- узагальнення
народного досвіду;
- повчальність;
- стислість і ємність висловленої думки;
- влучність і поетичність;
- використання
слів у прямому й переносному значеннях;
- малий
обсяг.
|
2 варіант
Приказка —
стійкий вислів, у якому дається образна характеристика певного явища.
Особливості
приказок:
- зміст
не має повчального характеру,
-
- їй властива синтаксична незавершеність.
-
часто це вкорочене прислів’я,
- не має
рими.
|
Слайд 5.
Завдання: розмежувати
прислів’я і приказки
•
праця чоловіка годує, а лінь марнує;
•
хочеш їсти калачі - не сиди на печі;
•
собака на сіні: собі не гам і другому
не дам;
•
за двома зайцями поженешся — жодного
не здогониш.
|
•
бити байдики,
•
кіт наплакав,
•
ведмежа послуга,
•
гнатися за двома зайцями.
|
Робота з підручником
-
Відкрийте свої підручники на стор. 146.
Назвіть тематичні групи прислів’в:
1. про
гроші
2. про
стосунки між сусідами
3. народні
прикмети
4. про
дружбу
5. про
рідну землю
6. про
лінощі
Слайд 6.
-
У вас на партах є картки з прислів’ями. Визначити, який художній засіб лежить в його
основі і й підійти до відповідної назви художнього засобу, вказаного на дошці.
( учні
визначають, підходять до своїх груп, зачитують
свої прислів’я з метою, визначають, чи вірно вони визначили художній засіб)
Епітети
-Руса коса — дівоча краса.
-Чорна земля білий хліб родить.
-Де красна
молодиця, там ясна світлиця.
|
Порівняння
-Як печений рак.
-Не кидай словами, як пес хвостом.
-Пропав, як у воду канув.
-Гарна дівка, як маківка.
-Потрібне, як п'яте колесо до воза.
|
Метафори
-Дивиться псом, а думає вовком.
-Орел не ловить мух.
-Серце нудьгує, і плаче воно.
-Ходить осінь по траві.
-Вкриє мудрість голову сріблом.
|
Гіперболи
Вола б з'їв.
|
Оголошення
теми уроку
Слайд 7.
Тема. Прислів’я
та приказки.
Народне уявлення про довколишній світ та оцінка його в
прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.
Епіграф уроку
Прислів’я
і приказки – окраса нашої мови Народна
мудрість
Учитель:
І.Франко назвав прислів’я і
приказки «багатим і важким скарбом…у скарбівні нашої мови…її коштовними
перлами»
Чому прислів’я і приказки – є
скарбом і окрасою нашої мови?
На це питання ми сьогодні будемо шукати відповідь.
У своїй сумі прислів’я та
приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у
повсякденному житті. Вони рекомендують чи застерігають, схвалюють або
засуджують, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу.
Слайд 8.
Вони живуть разом з народом його турботами і
болями, радістю й успіхами, захищають добро і нещадно карають зло.
Тематика прислів’їв і приказок
різноманітна, але завжди для людини найдорожчим у світі була і буде її родина,
людина прив’язана до рідної домівки, до своєї Батьківщини, і завжди людина
спостерігала за навколишнім світом. Тому саме ці теми учні убрали для
дослідження.
1.
Уявлення про довколишній світ
2.
Про Батьківщину
3.
Про родину і виховання.
І група - Уявлення про довколишній світ
Слайд 9
Учень 1
- Коли
востаннє Ви милувалися сходом сонця або
нічним небом? Чи спостерігали, як вітер грається з листочками дерев, а ті –ніби
кружляють у танку? Або ж розгадували незвичайні картини у хмаринках?
На жаль, сучасні люди перестали
помічати всю красу природи. А от в давнину люди постійно спостерігали за
сонцем, хмарами, рослинами, поведінкою тварин і птахів, в – так виникли
народний календар і народні прикмети, а ще – з'явилося багато прислів'їв і приказок про
природу.
-
Сонце гріє, сонце сяє – вся природа
воскресає.
-
Весна багата на квітки, а осінь – на
сніпки.
-
Де срібліє вербиця – там здорова водиця.
Слайд 9
Учень 2.
-
Яка пора року тобі найбільше
подобається? (Учні дають відповідь). Друзі,
а як Ви любите відпочивати: засмагати на пляжі й бавитися морськими хвилями чи
стрімко спускатися з гірки на санчатах і ліпити снігову бабу? А можливо, міряти
чобітками калюжі чи прогулюватися осіннім парком і прислухатися до шурхоту
золотистого листя під ногами?
Природа така різна і така
прекрасна – не важливо, літо це чи зима, весна чи осінь. А якими їх бачать люди
– дізнавайся із прислів'їв і приказок про природу в різні пори року.
-
Як листя жовтіє, то поле смутніє.
-
Влітку один тиждень рік годує.
-
Садок літом – як кожух зимою.
-
Море – рибальське поле.
Слайд 10
Учень 3.
-
Землероби, рибалки, мисливці, чумаки
постійно перебували просто неба, а тому для них важливо було знати, як
змінюватиметься погода. Вони пильно спостерігали за найдрібнішими змінами у
природі. А переконатися в цьому нам допоможе наступна добірка прислів'їв і
приказок про погоду
-
Готуй літом сани, а взимку воза.
-
Зимою сонце світить, та не гріє.
-
Грім гримить – хліб буде родить
-
Весною горшки порожніють, а восени –
повніють.
-
Літо дає коріння, а осінь – насіння.
-
Покрова землю листом покрива.
Слайд 11
Учень 4.
-
Мені дуже подобається весна.
Весною все ожива, танцює й співа.
Спочатку прокинулося сонечко. Піднялося
в небо, розправило свої промінчики, розсипало золото серед густих гілок. За
сонечком одна за одною почали прокидатися пташки, примушуючи своїм співом прокинутись
все лісове царство. Пташиний щебет поступово порозбуркував тварин та комах. Вони
заметушилися, затурбувалися. Найпізніше прокинулися дерева. Вони довго стояли
наче у напівсні, а потім, скинувши з себе дрімоту, зашелестіли, затріпотіли
всіма своїми гілочками. Усі прокинулися, і почався звичайний для мешканців лісу
день.
-
Сподіваюсь, вам вдалося уявити ранок у
лісі? Весна саме та пора року від якої залежить весь рік.
Учитель:
Дякую . Чи є питання до нашої
групи доповідачів.
-
Який висновок ви зробили працюючи над
цією темою?
(Природа
прекрасна, ми стали більше вдивлятися у небо, слухати вітер, спостерігати за
явищами природи).
Завдання: «Знайди пару»
Зараз у вас на парті
частини прислів’їв. Ваше завдання: знайти собі пару і представити своє
прислів’я.
(учні знаходять пару,
визначають тему і коротко пояснюють
зміст прислів’я)
1.
Чисте небо не боїться (ні блискавки, ні
грому).
2.
Де високі гори, (там глибокі доли).
3.
Весняне сонце, (як дівчини серце).
4.
Сонце іде на літо, (а зима на мороз).
5.
Хоч річка і невеличка, (а береги ламає).
6.
Погода: один день блисне, (а сім день
кисне).
7.
Куди хилить вітер, (туди й гілля гнеться).
8.
З'явилися опеньки — (літо закінчилося).
Друга група. -
Прислів’я про Батьківщину.
Слайд 12.
Учень1
-
Любов до Батьківщини починається з перших
маминих казкок, з мудрих слів тата, з дотепної приказки бабусі, калини у саду.
Ллється вона через край і з прислів’їв та приказок про рідну землю.
-
Без верби і калини немає України.
-
Вкраїна – мати, за неї треба головою
стояти.
-
На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.
-
Жити – Вітчизні служити.
-
Людина без Вітчизни, як соловей без
пісні.
Слайд 12.
Учень 2
-
Кожному наймиліша та країна, де він
народився та виріс. Люди шанують свою батьківщину, якою б вона не була. Тут
можна згадати хорошу аналогію з батьками. Адже їх, як відомо, не вибирають.
Адже інших їм доля все одно не дасть. Мабуть, тому так багато прекрасних слів
написано на честь рідної всім українцям землі — України.
-
Та земля мила, де мати родила.
-
Всюди на світі добре, а вдома найкраще.
Слайд 13
Учень 3
-
Слово Батьківщина має той самий корінь,
що й слово батько. Недарма кажуть, «жменька рідної землі дорожча від золота».
Може, тому невеличкий вузлик з землею матері давали козакам, коли ті вирушали в
далеку дорогу. Ґрунт із батьківського саду служив оберегом та нагадував воїну,
що вдома його люблять і чекають.
-
Без верби і калини немає України.
-
Вкраїна – мати, за неї треба головою
стояти.
-
На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.
-
Жити – Вітчизні служити.
-
Людина без Вітчизни, як соловей без
пісні.
Учитель:
-
Чи
є питання до цієї групи?
Учні:
-
Як проявляється Ваша любов до
Батьківщини?
(Можлива
відповідь: Моя любов проявляється у повазі до батьків, старших людей за віком,
я завжди допоможу тому, хто цього потребує, я завжди прибирає сміття після
відпочинку і не кидаю його на вулиці.)
Розважальна
пауза
Учитель:
-
Прошу зараз перепочити, відгадавши прислів’я
за малюнками.
Слайд 13 – 15
Відгадати прислів’я за слайдами і за малюнками, які
підготували учні.
Третя група. - Прислів’я
про родину
Слайд 17
Учень 1
-
Мама – найкраща, найдобріша. Батько –
найдужчий, найсміливіший. Хоч би якими вони не виглядали в очах інших, у дитини
свій власний погляд. Найближчі, найрідніші – і найкращі. Кожна сім'я докладає
зусиль, аби виростили порядними,розумними дітей , які б продовжили рід, бо «Без роду немає народу».
У сім’ї
однаково важлива роль належить як батькові та і матері. Про силу виховного
впливу батьків говорять такі українські народні прислів’я і приказки:
-
Шануй батька і неньку, то буде тобі
скрізь гладенько.
-
Найдорожчий скарб, як в родині лад.
-
Без матки бджілки – пропащі дітки.
-
Який кущ, така й хворостина, який
батько, така й дитина.
Учень 3
-
Немає рідніших на землі людей, ніж
батьки. З самого нашого народження вони піклуються про нас, люблять більше за
все на світі. Вони ладні зробити все, аби ми були здорові та щаслив. Батьки для
нас — найкращі друзі на все життя. Вони живуть нашими проблемами, радощами та
успіхами. Вони все роблять заради нас. І відплатити їм ми можемо тільки своєю
безоглядною любов’ю та турботою.
А тому в прислів’ях ми можемо
знайти цінні поради, як виховати всебічно розвинену особистість.
Слайд 18
Про
виховання
-
Діти як квіти: поливай, то ростимуть;
-
Тни дерево, доки молоде, вчи дитя, поки
мале;
-
Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш
звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю.
Слайд 19.
Про
розвиток і формування особистості
-
Яке коріння — таке й насіння;
-
Мудрим ніхто не родиться;
-
По одягу зустрічають, по розуму
проводжають.
Слайд 20.
Методи
й засоби виховання
-
Хто б'є дитину, той не виховує добру
людину;
-
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в
двері не ввійдеш;
-
Добрий приклад кращий за сто слів.
Слайд 21.
Розумове
виховання
-
У кого розум — у того й щастя;
-
Що в мудрого на гадці, те в дурного на
язиці;
-
Не краса красить, а розум;
-
По одягу зустрічають, по розуму
проводжають.
Слайд 22.
Фізичне виховання
-
Без здоров'я немає щастя;
-
Найбільше багатство в світі — то
здоров'я;
-
Здоров'я людини — багатство країни;
-
Як дитина бігає і грається, то й
здоров'я усміхається.
Завдання:
прослухати діалог, висловити власну думку з приводу прослуханого.
Учні розігрують діалог.
-
Добрий
день.
-
Здрастуйте, дівчата.
-
Доброго
здоров'я.
-
Де
ж ви так забарилися?
-
Здоров'я
шукали.
-
І
знайшли?
-
Здоров'я
на дорозі не валяється. Ми добре знаємо, що здоров'я найбільша цінність, яку,
на жаль, багато людей починають цінувати та берегти, вже втративши значну
частину цього скарбу.
-
Так, я згодна. Мало народитися здоровим.
Кожен повинен свідомо ставитися до здоров'я, берегти найдорожчий скарб у житті
– своє власне здоров'я.
-
Ти маєш рацію. Недарма ж у народі
кажуть, що здоров'я за гроші не купиш. За нього необхідно боротися.
Запитання до учнів:
-
А Ви як вважаєте?
Учитель:
-
Яке питання можна поставити цій групі?
Учні:
-
Що значить бути хорошими дітьми?
(Це допомагати батькам, не засмучувати їх. Бути
відповідальними за свої вчинки. Думати про наслідки своїх дій.)
Інтелектуальна розминка
«Зрозумій»
Слайд 23.
1. Яким прислів’ям оцінюють вашу працю, якщо ви
швидко й добре відремонтуєте стілець, радіоприймач тощо? (Діло майстра величає)
2. Яке прислів’я ви згадаєте, якщо довго не могли
відгадати загадку, а разом з товаришем зробили це швидко? (Одна голова добре, а
дві краще.)
3. Що скаже вчитель тому, хто першим здав самостійну
роботу, виконану неправильно? (Поспішиш – людей насмішиш.)
4. Якщо ти постійно усім цікавишся, втручаєшся з
питаннями в розмову старших, що тобі можуть сказати? (Багато будеш знати –
швидко постарієш.)
5. Якщо з тобою трапиться біда і до тебе на допомогу
прийдуть друзі, яке прислів’я ти згадаєш? (Друзі пізнаються в біді.)
6. Яке прислів’я допоможе тобі відшукати дорогу в
незнайомому місті? (Друзі пізнаються в
біді.)
Слайд 7.
Учитель:
Пропоную повернутися до епіграфа і
прокоментувати його у вигляді синквейну.
Прислів’я і приказки – окраса нашої мови Народна мудрість
Учні складають синквейни за темою уроку.
Слайд 24
Синквейн
Слайд 25
Метод «Мікрофон»
- Сьогодні на уроці я навчився (навчилася…) - -
- Найбільше мені запам'яталося…
- Я зробив (зробила) для себе такі висновки…
- Найбільше мені сподобалося…
Заключне
слово учителя
-
До безцінних коштовностей фольклору
будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів’я та приказки.
Вони є пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами
природи, що дає змогу нам з вами формувати правильні погляди на етику, мораль,
історію нашого народу.
Слайд 25.
Давайте з вами поглянемо на нашу квітку з
кольорами. Підніміть руки у кого змінився настрій після роботи на уроці?
Домашнє завдання
Вивчити напам’ять 10 прислів’їв.
Використовуючи прислів’я складіть діалог або складіть твір, в якому поясніть значення прислів’я.
Роздатковий
матеріал
Клоуз – тест
1 варіант
Допишіть речення
1. Прислів'я
— мала форма народної поетичної творчості,___________, ритмізований вислів,
що несе ___________________________.
2. Особливості
народних прислів'їв:
-узагальнення народного досвіду;
-_____________________;
-стислість висловленої думки;
-влучність і _____________;
-використання слів у _____________
_________________________значеннях;
- _____________________
обсяг.
-має___________________________
|
2 варіант
1.Приказка — стійкий вислів, у якому дається
_________________________
__________________________________________________________________________.
2. Особливості
:
-Зміст її ________________________ характеру,
-їй властива синтаксична _______________________,
-досить часто це __________________ прислів’я,
-немає_________________________.
|
Розмежуйте стрілочками прислів’я і приказки.
прислів’я
1 варіант
|
Приказки
2 варіант
|
|
·
кіт наплакав;
·
праця чоловіка годує, а лінь марнує;
·
бити байдики;
·
хочеш їсти калачі - не сиди на печі;
·
собака на сіні: собі
не гам і другому не дам;
·
ведмежа послуга ;
·
за двома зайцями поженешся — жодного
не здогониш;
·
гнатися за двома зайцями.
|
Визначте теми прислів’їв
1 варіант стор.. 146, 2 варіант стор. 147
1______________________________________________
2______________________________________________
3______________________________________________
5.Складіть синквейн на тему «Прислів’я»
____________________________________________________________
_____________________________________________________________
___________________________________________________________
________________________________________________________________
Немає коментарів:
Дописати коментар